Більшість помилок у публікаціях трапляється не через складні підробки, а через пропущені прості кроки.
З чого починати
Перше питання до будь-якого матеріалу — хто саме це стверджує. Не видання, а конкретна людина або документ. Посилання на «повідомляють джерела» без імені та посади не є джерелом.
Друге питання — коли це сказано. Дата публікації та дата події часто відрізняються на місяці, і саме цим користуються, коли переносять стару новину в новий контекст.
- Хто автор твердження, чи можна його назвати на ім’я
- Коли твердження прозвучало вперше
- Чи є первинний документ, а не переказ переказу
- Хто ще це підтверджує незалежно від першого джерела
Що вважати підтвердженням
Два видання, які посилаються одне на одне, — це одне джерело, а не два. Незалежним підтвердженням є свідчення, отримане іншим шляхом: документ, запис, показання людини, яка була на місці.
Якщо всі згадки ведуть до однієї публікації, матеріал не готовий до випуску. Це не означає, що твердження хибне, — означає, що воно не перевірене.
Коли зупинитися
Матеріал не виходить, поки не закрито три речі: походження твердження, час його появи та незалежне підтвердження. Порушення будь-якого з них потім коштує дорожче, ніж затримка на день.